Тема. Територія Голодомору. Області УСРР, охоплені Голодомором. Території компактного проживання українців за межами республіки
Опрацюйте текст. Дайте відповіді на запитання:
1. Які території в УСРР охопив Голодомор?
2. Якими булии ознаки території Голодомору?
3.Які території СРСР, крім території України, охоплював голод?
Територія Голодомору не обмежувалася лише адміністративними кордонами сіл і районів семи областей УСРР за тодішнім адміністративно-територіальним устроєм, а охопила й
ті території в СРСР за межами України, які були українськими етнічними землями та місцями компактного проживання українців. Штучний голод, депортації, розстріли українців, 80 %
яких проживали в селах України, і питомої частини населення Донської та особливо Кубанської округ Північно-Кавказькогокраю РСФРР, є свідомим злочином геноциду – Голодомором,
вчиненим комуністичним тоталітарним режимом.
Голодування спричинило високу смертність людей, особливо дітей до 4 років, супроводжувався морально-психологічними розладами в поведінці його жертв (трупоїдство, випадки людоїдства, вживання котів, собак тощо). Людоїдство під час Голодомору – свідчення найвищого ступеня руйнування
психіки людей.
Ознаками території Голодомору були наявність опухлих,
виснажених, хворих, епідемії тифу та масових кишково-шлункових отруєнь, інтенсивність їх помісячного зростання у селах і містах. Формування цієї території відбулося тоді, коли соціально-фізіологічні ознаки недоїдання й голодування переросли у масові прояви морально-психічних і патологічних зрушень
людської поведінки, припинення офіційної реєстрації смертності відповідними органами тощо, а демографічні наслідки свідчили про масову смертність і порушення динаміки природного
приросту населення3.
Упродовж лютого – жовтня 1932 р., відповідно до рішень ВУЦВК, територію радянської України поділили на Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську, Харківську, Донецьку, Чернігівську області. Також до складу УСРР увійшла Молдавська автономна соціалістична республіка. У складі УСРР було
609 районів. За етнічним складом лише в пʼяти районах із 609, українці становили менше 50 %.
Сільське населення УСРР навіть за наявності національних районів та окремих етнічних груп було моноетнічним. За таких умов організаторам Голодомору достатньо було позбавити всіххліба і продовольства за територіально-адміністративним принципом, ігноруючи етнічний склад сіл, сільрад, районів. Однак етнічне (українське) походження враховувалося «командирами Голодомору».
З осені 1931 р. і протягом першої половини 1932 р. в усіх областях УСРР конфісковували насіннєві фонди, хліб, продовольство. Зафіксовано масове вживання українцями в їжу сурогатів, дохлої худоби. Ширилися епідемії, особливо тиф. В Украї ні – сотні померлих і тисячі опухлих від голоду.В червні 1932 р.територія Голодомору охопила 129 районів.
На початок літа 1932 р. Голодомором було охоплено територію УСРР, зокрема й територію Молдавської АСРР, а також місця компактного проживання українців на теренах РСФРР
(Кубанський округ, Північно-Кавказький край, Нижнє Поволжя, Зелений клин на Далекому Сході, Сірий клин на Півночі Казахської АСРР)4.
Восени 1932 р. територія Голодомору розширюється внаслідок запровадження репресій, спрямованих на реквізицію хліба, широкого застосування системи натуральних штрафів. Листопад – грудень 1932 р. – період стрімкого поширення Голодомору,який охопив усі області УСРР, Молдавську АСРР, станиці Кубані, де переважну більшість населення становили українці.
Голод на Північному Кавказі розпочався майже одночасно з
Україною. Конфіскацією хліба у регіоні особисто займався сталінський емісар Л. Каганович. Виконуючи вказівки з Москви, він зосередився передусім на Кубанській окрузі, питому вагу населення якої становили етнічні українці. У березні – квітні 1933 р. майже всі райони Кубані в офіційних зведеннях називали
«надзвичайно важкими». Голодомор не оминув і райони Нижньої та Середньої Волги з етнічними українцями.
У деяких районах Нижньої Волги (Саратовський і Сталінградський край) навесні 1932 р. не досіяли половину ріллі, а плани хлібозаготівлі не зменшували, тому українців залишили без хліба. В окремих селах помирало від 20 до 53 осіб. Наприклад, висока смертність, порівняно з іншими
районами, спостерігалася у Самойлівському районі (за переписом 1926 р. серед усього населення українці становили 79,3 %).
У деяких селах Ново-Аплінського району із 365 осіб залишилося 86. У 19 районах краю були зафіксовані випадки людоїдства. У 1932 р. загси Нижньо-Волзького краю зареєстрували
47 949 померлих від голоду, у 1933 р. – 175 604 особи. Поприце, Всесоюзний перепис населення 1937 р., який вважається достовірним, зафіксував збільшення населення у Саратовській,
Оренбурзькій областях і Башкирії порівняно з 1926 р., в тих областях, де переважали росіяни.
Немає коментарів:
Дописати коментар